…І ось ми удвох на річці,
І знов лежимо проти сонця
На галяві тихо-зеленій,
В знайомих кущах торішніх.
І знов ми з тобою — як діти,
Котрі пізнають уперше
Таємний смак поцілунку.
Як діти, що їх так млосно
Хвилюють і погляд, і дотик
І сповнюють — ніби вперше —
Передчуттям солодким
Незнаного ще блаженства.
…А кажуть, що вік людини
Минає безповоротно —
Таж нам сьогодні з тобою
Лише по шістнадцять років!
1969