2. Тут не коса — пила за зброю смерти…

Тут не коса — пила за зброю смерти —

І я вже чую гострий звук пили…

Це їй покірні — велетні лягли,

Це зуб її, що має все пожерти.

 

Лиши бо, сосно, поривання вперте

До тих джерел, де янголи пили.

Лише трачиння золоті пили

Розсиплеш, умираючи, тепер ти.

 

І ми удвох царицю лісову

В прощальні замикаємо обійми —

Бож мох подерто, стоптано траву,

 

І скоро хтось її корону здійме.

Вона пишалась декілька століть —

Останній день сьогодні тут стоїть…

 

13.ІV.1977

Травень 25, 2016, 22:35
Кількість переглядів - 2
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)