Скалку розбитої пляшки загнав я глибóко під ніготь.
З кров’ю і м’ясом її витяв я вістрям ножа.
Скалка розбитого щастя в душі зостається навіки:
Вирізать звідти її — леза такого нема.
Скалку розбитої пляшки загнав я глибóко під ніготь.
З кров’ю і м’ясом її витяв я вістрям ножа.
Скалка розбитого щастя в душі зостається навіки:
Вирізать звідти її — леза такого нема.
Ви мусите увійти, щоб коментувати.