2. Скалку розбитої пляшки…

Скалку розбитої пляшки загнав я глибóко під ніготь.

З кров’ю і м’ясом її витяв я вістрям ножа.

 

Скалка розбитого щастя в душі зостається навіки:

Вирізать звідти її — леза такого нема.

Травень 22, 2016, 20:14
Кількість переглядів - 14
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)