На стіні годинник старовинний.
Чую й бачу хід його невпинний.
І холодний острах огорта,
Ніби ця кімната не пуста.
Ніби поруч мене тут присутній
Хтось страшний, великий, всемогутній.
Ніби тут віч-на-віч двоє нас:
Я і Час.
1969
На стіні годинник старовинний.
Чую й бачу хід його невпинний.
І холодний острах огорта,
Ніби ця кімната не пуста.
Ніби поруч мене тут присутній
Хтось страшний, великий, всемогутній.
Ніби тут віч-на-віч двоє нас:
Я і Час.
1969
Ви мусите увійти, щоб коментувати.