* * *
Є непоштива гра непомічання,
як ти в літах, а жінка молода.
Всі дотепи твої, всі поривання
течуть повз неї мимо, як вода.
Не те щоб гра оця була лукава,
тут інше, інше…
й клята думка ссе:
передзимів’я – гірше, ніж неслава,
уже від тебе холодом несе…
Але ж і та вродливиця – у черзі
при вартовім, чия незмінна масть…
Колись він співрозмовниці нечемній
нечемним співрозмовником воздасть!
28.07.1994