З вуст в уста як пароль

З вуст в уста як пароль:

«Прибуває вечірній експрес»…

Оживає перон,

емоційний смакуючи стрес.

Хтось розгойдує світ від землі аж до самих небес…

Ну, звичайно ж, це він — твій вечірній

столичний експрес!..

 

Ти — мов птах, що в цю ніч

між приїджджих людей заблукав.

І лечу я навстріч,

й наче крила — рукав об рукав.

Нас, мов літня вода, обмиває-минає юрба.

Ти  щось кажеш мені? Нам вже час відніміти хіба?..

 

Це — єдине таксі,

що чекало лиш нас, не когось,

що було, як усі,

доки легко зітхнуло — і ось

вже над містом пливе, мов по вкритій вогнями ріці,

обережно, щоб спав мій мізинчик у тебе в руці…

 

 

 

Травень 8, 2018, 19:38
Кількість переглядів - 1
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)