1. Як зазимки простелять сутінь сизу…

Як зазимки простелять сутінь сизу,

Розвіє вітер риззя золоте, —

На купах листу і гнилого хмизу

Синявка фіялково зацвіте.

 

Вже сівером обпалює обличчя,

Прогляне сонце, а тепла не дасть.

Та, як остання радість, між гниличчя

Стоять, такі округлі, всі під масть…

 

І згадуєш про весну, про діброви,

Де цвіт фіялок — мавкам на вінець.

Тож цей холодний колір фіялковий

Поєднує початок і кінець.

 

19.ІІІ.1977

Травень 24, 2016, 10:29
Кількість переглядів - 4
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за алфавітом)