Вірші (за датою)

«Спини мене отямся і отям...»

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю
Червень 21, 2018, 8:24

Сумна колумбіана

Що, розуме, скептичний мій химернику?
Не прикидайся, ти сумуєш теж.
Любов відкрити важче, ніж Америку.
По-перше, чи до неї допливеш?
А допливеш — то цілий чи потрощений?
Спустошений, ускладнений чи спрощений?
З якими вантажами, чи з багатими?
З якими міражами й сурогатами?
Червень 21, 2018, 8:22

«Ти половець, ти правнук печеніга...»

Ти половець, ти правнук печеніга,
з чужої муки і з чужої Мекки.
Я жду тебе, і я вже почорніла
на цих вітрах од горя і од спеки.
Стоять в степу брати мої кургани.
На стольний Київ сунеться навала.
Ми стрінемось. Ми будем ворогами.
Я вже на тебе меч наготувала.
Чужинець ти. І всі ви – яничари.
Турецьке зілля хиже і безнебе.
До тебе в сни приходжу я ночами
за сто печалей від самої себе.
Але не спиниш тінь мою зникому.
Моя душа зболілася в кольчузі.
Я знаю все. Я не скажу нікому,
що ми давно не вороги, а друзі.
Козацький син з козацькими очима,
при чому тут мечеть і той півмісяць?
Із ким ти йдеш?! Орда твого вітчима
усе на зраді вчинить і замісить.
Рубай мене, прицілься в мене з лука!
О ти, що міг би буть моїм коханим! –
В твоїх очах незміряна розлука,
а ти ідеш на землю мою з ханом.
І це твоя спокута і офіра –
опустиш руки раптом серед бою.
В тобі щемить моя висока віра,
а ти і сам не знаєш, що з тобою.
Червень 21, 2018, 8:17

У гірській кав’ярні

А в
Червень 21, 2018, 7:59

Скіфська гривна

Вечірній пруг, як скіфська гривна шийна
Із оленем на золотім пруту.
Озвись мені, як зацвіте шипшина,
Я сам в тобі тим цвітом зацвіту.
Червень 21, 2018, 7:53

«Осене моя, осене!»

Осене моя, осене!
Диво моє гніде!
Хтось із тугими косами
Долом до мене йде.
Червень 21, 2018, 7:45

Світ у вогні

Сухими степами пройшло моє літо,
Згоріло на стернях, майнуло в ліси,
Спахнуло шипшиною несамовито
І далі озвалось на всі голоси.
Червень 21, 2018, 7:40

«Над степом хижо яструби злітали...»

Над степом хижо яструби злітали,
Стікало небо, плавлячись, в пісок,
І Ольга йшла між стиглими житами,
Сама неначе житній колосок.
Червень 21, 2018, 7:26

Який мороз несамовитий

Який мороз несамовитий,
які беззахисні сади,
як личать сині оксамити
столам із білої слюди!
Травень 8, 2018, 19:45

Коли зима осінні атрибути

Коли зима осінні атрибути
на крижаному спалює вогні,
не дозволяй мені тебе забути,
не забувай наснитися мені.
Травень 8, 2018, 19:44


Сторінка 1 з 28 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 »