Царю таїнств, чи піду від втіх
Музики і подушки м’якої
Я до моря берегів стрімких,
Рідний край лишивши за собою?
Чи усе, що маю я, в бою
З ласки Вічного Царя б загибло?
Втрачу колісницю й честь мою,
І коня, і золото, і срібло?
Чи наважусь човника спустить
На величне лоно океану?
О Небесний Царю, самохіть
Проти хвиль солоних чи повстану?
Чи була б дружина на човні,
Чи вузьким він був би, чи просторим, —
Боже, чи сприятимеш мені,
Як пливтиме він сердитим морем?
ХІІ ст.
Дані опрацьовуються...