* * *
Хай зігріва Тебе цей светр
І холод хай не дошкуля!
За кілометром кілометр
Звільняй наш край від москаля!
* * *
Нема нового в мене светра,
Є тільки цей – у стилі «ретро»,
Зате Тобі зігріє вміло
Ще й душу він – не тільки тіло!
* * *
Хай буде тепло в цьому светрику
Тобі – не президенту Петрику,
Бо на війні, на полі бою
Ти – головніший, мій Герою!
* * *
На фронтовому рубежі,
В окопі чи у бліндажі
Тебе цей джемпер темно-сірий
Хай зігріва. Ану, приміряй!
* * *
Із секонд-генду джемпер цей, Вояче,
Тож коштує недорого,
Зате Тебе він захистить добряче
Від холоду й від ворога!
* * *
Цей джемпер, чорний, наче ніч,
На фронті – незамінна річ,
Бо теплий він і немаркий,
Ще й дуже зручний має крій.
А головне – це оберіг,
Щоб Ти, Вояче, переміг!
* * *
Тобі хай буде тепло в цьому светрику,
Хай гріє він ще краще за електрику,
Бо має ще й підкладку вовняну.
Тримайся! Треба виграти війну!
* * *
Якщо цей светр Тобі до серця,
Тоді приємно й волонтерці!
* * *
Оця звичайна куртка з флісу
Одну чудесну має рису:
Зігріє цей привіт із тилу
Ще й душу – а не тільки тіло!
* * *
Ця дуже скромна куртка чорна
Нехай теплом Тебе огорне
І, наче лицарська броня,
Від ворогів охороня!
* * *
Хай зігріва Тебе оця білизна
І захища, немов броня залізна!
* * *
Ця білизна – не проста, а «термо»! –
Зігріває хай Тебе чудово!
А у нас, в тилу, найперше слово
В розпорядку деннім – «волонтермо!».
* * *
Ану, Вояче, одягни
Оцю футболку, ці штани!
Тепла Тобі, здоров’я й сил!
З любов’ю – Твій «Народний Тил».
* * *
Ану, вдягни білизну цю!
Таку носити слід бійцю.
Ти маєш бути у теплі.
Хай мерзнуть кляті москалі!
* * *
В білизни цієї єдина задача –
Тебе зігрівати, хоробрий Вояче!
Єдина задача в білизни цієї –
Тебе зігрівати, немов батарея!
* * *
Білизна ця, Вояче, – найтепліша,
Так гріє, що й письменник не опише!
Ще й частку додаю свого тепла,
Аби Тебе на фронті берегла.
* * *
Солдате! Наша Гордосте й Надіє!
Білизна ця Тебе хай добре гріє,
А втомишся – хай сили додає!
Ми про здоров’я молимось Твоє.
* * *
Оця білизна, дорогий Вояче,
Відповідає всім стандартам НАТО,
Але вона тепліша набагато,
Бо нашу вдячність береже гарячу.
* * *
Ця термобілизна – непроста,
В ній подвійна, Друже, теплота:
І тканина тепла зігріва,
Й наша вдячність, тепла і жива.
* * *
Ця футболка, ці штани –
Гріють хай Тебе вони!
Ще й подяку я гарячу
Долучаю на додачу.
* * *
У цій білизні, Друже,
Тебе не переможе
Ні військо зловороже,
Ані зимова стужа!
* * *
Я довго намагалася вгадати,
Який же розмір носиш Ти, Солдате.
І щось мені нарешті підказало,
Що розмір Твій – близький до ідеалу.
* * *
Справжній Лицар – ось хто Ти тепер,
Українських військ Леґіонер,
Ще й стрункий, немов фотомодель,
Тож Тобі підійде розмір L.
* * *
Ти, Друже, – український богатир,
І як Тебе не міряй – вздовж чи вшир –
Найвищий посідаєш Ти щабель:
ХХХL.
* * *
Вояче! З гордістю носи
Боксерські ці… авжеж, труси, –
І хай Твоя зростає міць,
Бо на війні нема дрібниць!
* * *
Знаю, на війні не до краси,
Вам би там хоч трішечки комфорту…
Тож носи, Вояче, ці труси
Й воріженьків посилай до чорта!
* * *
Носи, Вояче, ці шкарпетки, –
Це справжня радість для поетки.
Аби ж Тобі до цих шкарпеток
Іще й порядний кулеметик!
На «Стрепсилсі». І
Смокчи, Герою мій, смокчи,
На фронті службу несучи,
Ці карамельки з тилу –
Щоб горло не боліло!
На «Стрепсилсі». ІІ
День і ніч воюєш Ти, наш Орле,
Мужність виявляючи високу.
Будь здоровий! А застудиш горло –
Просто «Стрепсилс» поклади за щоку!
На «Стрепсилсі». ІІІ
Долай рішуче ворога на Сході,
Стискай міцніше зброю у руці!
А горло заболить – тоді в пригоді
Оці англійські стануть смоктунці.
* * *
Кремлівський вогнедишний змій
Вже стільки зла нам заподіяв…
А Ти, Георгій наш святий,
Ведеш із ним запеклий бій.
Тобі безмірно вдячний Київ!
* * *
Безсилі сильні цього світу –
І Трамп, і Меркель, і Олланд –
Звільнити від кацапських банд
Цю землю, кулями прошиту.
Не допоможе навіть Петя.
Зате щоночі і щодня
Відважно нас обороня
Бригада Дев’яносто Третя!
* * *
Ця книжечка – Тобі, Герою!
Думками я завжди з Тобою.
Жовтень 2014 – листопад 2016
Як ти змогла поєднати такі прості й прозаїчні речі – і поезію! Я так не вмію.