Ульмо: «В обладунках Судьби (як іменують її Діти Землі) завжди є шпарина, а в мурах Присуду — пролам, і так буде аж до завершення творіння, яке ви називаєте Кінцем. Тож, поки я триваю, має бути таємний голос, який суперечить, і світло там, де проголошено закон темряви».
Дж. Р. Р. Толкін. «Загибель Ґондоліна»
В обладунках Судьби є таємна шпарина,
В Неминучости мурах — пролам,
Хоч і світ, як роковано, врешті загине
Й не судилося вижити нам.
Тож озброймось, і будьмо готові до бою,
Й не зрікаймось ніколи мети,
І не біймося стати на прю із Судьбою
І на штурм її тверджі піти.
І нехай проголошено пíтьму законом —
Ми засвітимо світло, повір,
І слова серед злобного галасу зроним,
Що звучатимуть наперекір.
І хоча, як роковано, світ цей загине
Й не судилося вижити нам —
В обладунках Судьби є таємна шпарина,
В Неминучости мурах — пролам.
29.ІІ–1.ІІІ.20
Дані опрацьовуються...