Сонет («У небі не бувати двом сонцям…»)

У небі не бувати двом сонцям, —

Лише одне панує над землею

І владою впивається своєю

Над всім живим і над самим життям.

 

І сліпить очі нам, своїм жерцям,

І пломеніє жаром емпірею…

Хіба ж поділить з іншою зорею

Це божество ревниве власний храм?

 

Одначе в небі нашої любови

Два сонця світять, ще й цілодобово,

І кожне з другим рівність визнає.

 

І, хоч їх віддаль розділяє поки —

Чи світлові, чи то звичайні роки, —

Любов сильніша, Сонечко моє!

 

12.VII.20

Липень 15, 2020, 7:15
Кількість переглядів - 27
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)