Редакторський сонет

Писцеві, а чи книжнику старому

Чи міг наснитися гіркий мій фах –

Вишукувати по чужих рядках

Чи літеру неправильну, чи кому?

 

Є помилки й у давніх письменах,

Але красу в них знати незникому –

Й радів їй переписувач-монах,

Я ж помічаю тільки зле в усьому.

 

Не змиється відступництва тавро,

Не рипне в пальцях гусяче перо,

І пташка не впурхне в мою печеру.

 

І жду: як смерть до мене завіта,

Мій зір затопить літер чорнота –

Чи білість недоторкана паперу?

 

12.ІV.2008

Грудень 28, 2015, 17:43
Кількість переглядів - 113
Подобається - 2
Дані опрацьовуються...

3 коментарі до “Редакторський сонет

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)