Осокори (Сонетино)

Поглянь-но — сріблом верховіть

Уже видзвонюють дерева

І сходу смужечка рожева

Їм білі віти рожевить.

 

З яких глибин, з яких століть

Постало це яскраве мрево,

Де лицарство осокореве

Ясною зброєю дзвенить?!

 

Гадаєш — це в моїй уяві

Розквітли видива криваві

По довгій і страшній зимі?

 

Але якщо вони уявні,

Ці лицарі, ділами славні,

То чи реальні ми самі?

 

22–24.ІІІ.1997

Квітень 2, 2016, 12:17
Кількість переглядів - 45
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)