Новаліс передрікає свою долю

Ні мудрости печать, ні довголіття

Мого не прикрашатиме чола;

Ще не відквітле юности суцвіття

Поглине темна, непроникна мла.

 

І, може, це мені, що тільки атом,

Не вирок долі, а безцінний дар:

Не відчувати овочів тягар,

А бути незникомим ароматом.

 

25.ІІ.2000

Березень 7, 2017, 16:23
Кількість переглядів - 5
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)