Народження поезії

Була я спершу — втілене бажання,

І сотні вражень — листя на стеблі —

Трощили щелепи мої малі,

Й солодкий сік моєю тік гортанню.

 

Аж раптом, повзаючи по землі,

За небом затужила я й, востаннє

Поглянувши на зелені буяння,

Зреклася світу, що загруз у злі.

 

І з плоті власної, з її волокон

Самообмеження сплела я кокон,

І в напівмертвому застигла сні.

 

Та непомітно відбулось в мені

Преображення: я відчула крила,

Звільнилася від пут і — полетіла…

 

28–29.V.2003

Березень 7, 2017, 16:11
Кількість переглядів - 7
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)