На прощу до своїх святинь
Ви йшли смиренно рік за роком, —
Кудись у синю далечінь,
Услід заобрійним пророкам.
Але що далі в синь святу
Тоді заглиблювався кожний,
То далі бачив він мету
І жах поймав його побожний.
А завтра, може, кине хтось
Свою вітчизну найдорожчу,
Щоб вирушити в путь — на прощу,
Що вам скінчити не вдалось.
19.VІІ.2001, Мюнхен