Великий Лікарю, перетвори
Для нього все на чудодійні ліки,
Як перетворюєш святі дари!
Хай сон, який склепля його повіки,
Для нього буде мов жива вода,
І хай розрад йому дає без ліку
Видінь передранкових череда;
Пробудження хай кожне буде кроком,
Що шлях до видужання проклада,
А дихання — очищенням глибоким
Для всіх тканин, і крови, і кісток,
І все це — день за днем і рік за роком.
Нехай напою звичного ковток
Для нього стане дивним еліксиром,
А пахощі улюблених квіток
Дарують віру всупереч зневірам;
Хай біль йому гамує кожен лист,
Написаний з любов’ю другом щирим;
Нехай Твій дар — його магічний хист —
Озветься в ньому життєдайним словом,
Що перевершить свій звичайний зміст.
Нехай ніщо не буде випадковим:
Хай кожен дотик милих, ніжних рук
Для нього буде захисним покровом,
А музики чи мови кожен звук —
Бальзамом, що полегшує страждання
І обіцяє звільнення від мук.
О, зглянься, Боже, на мої благання,
Його в тяжкій недузі не покинь!
Моя надія перша і остання —
На милосердіє Твоє. Амінь.
25.ІІІ.2003