Амур прекрасний у печалі
Вкляк із серпанком на очах
При вході в склеп. Троянди пах
Із дальньої ледь віє далі.
Навкіл хрести, вінки зів’ялі…
Чому ж отут, де тлін і прах,
Амур прекрасний у печалі
Вкляк із серпанком на очах?
Невже – впевнявся я дедалі –
Любов, похована в гробах,
Перемогла і смерти жах?
Спіть! Вічно страж на п’єдесталі –
Амур прекрасний у печалі.
Дані опрацьовуються...