Лис

          …і Ренар із густих виринає заростів…

 

          («Сер Ґавейн і Зелений Лицар», бл. 1400, за перекладом Дж. Р. Р. Толкіна)

 

          Ользі Демиденко

 

Могутній замок на горі,

А під горою — вільний ліс.

Жив лорд у замку, а в норі

Поміж дерев чаївся лис.

 

І лорд у хащі раз у раз

Із псами й ловчими рушав,

І лиса на його наказ

Цькували ці майстри облав.

 

Та лису ліс — найкращий друг,

І майстром хитрощів був лис,

І лорда, псів його та слуг

Він раз у раз водив за ніс.

 

Лорд зійде зрештою з коня

І лиса власноруч доб’є.

Та підростає лисеня,

Що зна походження своє…

 

Не бачити кінця війни,

Бо й лорди далі рід ведуть,

І хутром лисячим вони

Свою оздоблюють могуть.

 

І купу складено балад

Про ловів лисячих красу,

І мадригалів довгий ряд

І лорду, й ловчому, і псу.

 

Та найпрекрасніші пісні

Чув тільки волелюбний ліс:

Про предків подвиги гучні

Непереможний дзявкав лис.

 

16.ІХ.20

Вересень 16, 2020, 18:09
Кількість переглядів - 4
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)