Лоренс Олів’є

Він був не «зіркою», а королем театру,

Чиїй блискучій грі рукоплескав «Олд Вік»,

І цю корону з ним ділила рік-у-рік

Прекрасна Вів’єн Лі, англійська Клеопатра.

 

А «Генрі V» — фільм, який йому прирік

Безсмертя? — тут його душі висока ватра!:

Кіннота, лучники, списи, корогви, шатра

Й опанцерований надхненний чоловік.

 

Вдягаючи у плоть шекспірівських героїв,

Він свій талант мечем правдивости озброїв;

Коли ж минули дні акторських перемог —

 

На втіху публіці, на заздрощі нездарі

З екрану промовля класичний монолог

Сер Лоренс Олів’є, для друзів — просто Ларрі.

 

30.ІІІ.1999

Березень 7, 2017, 15:54
Кількість переглядів - 8
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)