До ворога

Віднині ми з тобою — вороги,

І нас угоди не примирять жодні,

Ми боремося на краю безодні,

Не бачачи нічого навкруги.

 

Незнане щось нам додає снаги,

Щоб задуми здійснилися Господні;

Ми — тільки тіні з довгої черги́,

Бо цей двобій трива не відсьогодні.

 

Нам древню зброю вкладено до рук,

Над нами вже кружляє древній крук,

І наших доль пізнали ми розгадку.

 

А прийде час — розійдемось, кому

Куди було призначено спочатку:

Я — в вічне світло, ти ж — у вічну тьму.

 

19.ІХ.2002

Березень 7, 2017, 15:58
Кількість переглядів - 5
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)