Де в давній злагоді ростуть…

Проф. В. В. Яременкові,

пригадавши його ідею щодо об’єднання

філфаку КНУ ім. Т. Г. Шевченка

з Інститутом літератури,

який носить те саме ім’я

 

Де в давній злагоді ростуть

Тополя і каштан,

Чернеча братія живе

В монастирі Сен-Жан.

 

А через вулицю, в тіні

Каштанів і тополь,

Живуть громадою ченці

В обителі Сен-Поль.

 

Ті самі орден і статут,

Обітниця і сан

В отців обителі Сен-Поль

Й монастиря Сен-Жан.

 

І з виноградників тече

Той самий алкоголь

В льохи монастиря Сен-Жан

Й обителі Сен-Поль.

 

(Тому й так гамірно завжди

І чорно від сутан

В льохах обителі Сен-Поль

Й монастиря Сен-Жан).

 

Простоволосими брели

І Папа, і Король

До стін монастиря Сен-Жан

Й обителі Сен-Поль.

 

І користуються здавен

Любов’ю прихожан

Ченці обителі Сен-Поль

Й монастиря Сен-Жан.

 

То, може, з легкої руки

Володаря всіх доль

З’єднати монастир Сен-Жан

З обителлю Сен-Поль?

 

І на пергаменті скріпить,

Яко достойне шан,

Злиття обителі Сен-Поль

З монастирем Сен-Жан?

 

І найсвятішого з отців

Умовити: «Очоль!

Очоль же монастир Сен-Жан

З обителлю Сен-Поль!»

 

Серпень 1998

Березень 7, 2017, 16:19
Кількість переглядів - 10
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)