Сонет («Астрологи, мольфари й віщуни...»)

Астрологи, мольфари й віщуни,
Прогностики, експерти й демагоги
Пророчать Україні перемогу
Й рахують роки до кінця війни.
 
Та справжні ясновидці — не вони,
А ті, хто рідні кидає пороги
І йде на фронт, не прагнучи нічого,
Крім Перемоги. Це її сини.
 
Їм мариться вона на полі бою,
Де б’ються з хижою вони ордою,
Вона їм не виходить з голови…
 
І в небі рать стинається із раттю:
Пекельно-чорні ворогів прокляття
І наші білокрилі молитви.
 
3.ІІІ.20
Березень 3, 2020, 19:03

В обладунках Судьби є таємна шпарина...

Ульмо: «В обладунках Судьби (як іменують її Діти Землі) завжди є шпарина, а в мурах Присуду — пролам, і так буде аж до завершення творіння, яке ви називаєте Кінцем. Тож, поки я триваю, має бути таємний голос, який суперечить, і світло там, де проголошено закон темряви».
 
Дж. Р. Р. Толкін. «Загибель Ґондоліна»
 
В обладунках Судьби є таємна шпарина,
В Неминучости мурах — пролам,
Хоч і світ, як роковано, врешті загине
Й не судилося вижити нам.
 
Тож озброймось, і будьмо готові до бою,
Й не зрікаймось ніколи мети,
І не біймося стати на прю із Судьбою
І на штурм її тверджі піти.
 
І нехай проголошено пíтьму законом —
Ми засвітимо світло, повір,
І слова серед злобного галасу зроним,
Що звучатимуть наперекір.
 
І хоча, як роковано, світ цей загине
Й не судилося вижити нам —
В обладунках Судьби є таємна шпарина,
В Неминучости мурах — пролам.
 
29.ІІ–1.ІІІ.20
Березень 3, 2020, 19:01

За мотивами Саксона Граматика

(«Саґа про Гамлета» з кн. ІІІ «Gesta Danorum»)
 
— Стій-но, принце заморський, спитати дозволь:
Як на честь тобі учту задав мій король,
 
Ти чому не торкався ні трунків, ні страв,
А в очах твоїх гнів неприкрито палав?
 
— Слухай, блазню, невже твій король ще не зна,
Що в країні триває запекла війна
 
І життя віддають оборонці свобод,
Щоб до ніг ворогам не схилився народ?
 
Що земля ця наситилась трупом ущерть
І голодна блука бойовищами смерть?
 
Адже з присмаком крови на учті був хліб —
Крови тих, хто на житньому полі загиб!
 
Трупний сморід веприну добірну просяк —
Вепри звідали падла ворожого смак!
 
Віддавало залізом питво, бо вода —
З джерела, де іржа його меч роз’їда,
 
Короля твого, йолопе, предківський меч!
Осоромлено спадок славетних предтеч…
 
І насамкінець, блазню: не бачиш хіба,
Що в твого повелителя — очі раба?
 
28–29.ІІ.20
Лютий 29, 2020, 18:43

А на вулицях Києва — Гонор і Лють...


 
Ґрафіті на вул. Олеся Гончара (Київ)
 
А на вулицях Києва — Гонор і Лють,
Всі ґрафіті мовчать, ці ж межи очі б’ють
 
І волають про Гідність, утоптану в бруд,
Бо триває над Честю неправедний суд,
 
Бо на Правду напала безбожна брехня
І терзає її серед білого дня,
 
Бо Жертовність таврують ганебним тавром,
А вона ж врятувала життя багатьом,
 
І Невинність жбурляють нещадно в тюрму —
Як сто років тому, як сто років тому!
 
Бо це судять нащадки червоних потвор
Тих, що предків їх знищив червоний терор,
 
А нащадки мовчущих і нині мовчать,
Бо роти заліпила їм страху печать,
 
А незламані знову встають проти зла,
І сердець їхніх кров’ю каміння вола,
 
І свій Гонор ще вище вони піднесуть,
Упоївши вином Справедливости — Лють.
 
23.ХІІ.2019
Грудень 23, 2019, 14:40

Люцині Хворост

Quod hodie non est, id cras erit
Чого нема сьогодні, те буде завтра (лат.)
 
Постане місто — мрія осяйна:
Палаци в квітах, колонади й бані —
На острові у морі-океані,
Який не зринув ще з морського дна.
 
І корабель покажеться на грані
Води і неба, хоч ніхто не зна,
Коли зросте з насіння, мов стіна,
Ліс, що на щогли піде дерев’яні.
 
Надією б надія не була,
Якби бодай немислимо мала
Підстава у житті її живила.
 
…І прийде день: серед небесних стель,
З орбіт зійшовши, стрінуться світила
Й до Острова пристане Корабель.
 
11.12.2019
Грудень 11, 2019, 18:42

Світильник надії

Темної ночі, втікачка мала,
Згаслий світильник у путь я взяла.
 
Не шкодувала найкращих олив…
Ти ж надійшов — і вогонь запалив.
 
І наш світильник ясний в небесах
Я почепила, злетівши, мов птах.
 
Раптом плекати його припиню,
Раптом у Тебе забракне вогню —
 
В пíтьмі яскравіше від ліхтаря
Шлях нам освітить надії зоря!
 
17.ХІ.19
Листопад 17, 2019, 8:03

Він — голубиний князь...

Він — голубиний князь. Між сизих двораків
Малюнок білих пер — мов хутро горностая.
Тут, де опалий лист ґазон позолотив,
Чека його велінь йому покірна зграя.
 
А поруч з ним — вона біліє у фаті,
Їй ніжно він пісні туркоче голубині
І хилить голову, мов зерна золоті
В скарбниці осени шука своїй княгині.
 
19.Х.19
Жовтень 19, 2019, 12:34

Андрієві Содоморі

Скільки минуло епох і скільки епох ще постане,
Скільки засновано царств, скільки повержено в прах,
А до далеких святинь так само прямують прочани
Й сивий читає поет їхні шляхи по зірках.
 
2.10.19
Жовтень 2, 2019, 13:06

Ти почитай, як мучився Джон Клер...

Ти почитай, як мучився Джон Клер,

Що в злиднях жив і в божевільні вмер.

 

Наймитування, знищене здоров’я,

Гірке прощання з першою любов’ю,

До віршів гострий потяг, до книжок,

І вчених друзів зверхній холодок,

І серед пасторальних краєвидів —

Сліпа зневага жінки та сусідів…

Столичний успіх, скнарість видавця,

Який не платить, тільки обіця,

Надлом душі та черствість ескулапів,

Яким до рук він зрештою потрапив…

 

Ти почитай, як мучився Джон Клер,

І на життя не скаржся відтепер.

 

29–30.V.19

 

Вільям Гілтон. ДЖОН КЛЕР. П. о., 1820

Прим. Джон Клер (1793–1864) — англійський поет, представник «сільського» романтизму, співець природи. Належно поціновано його творчість лише наприкінці ХХ ст.

Травень 30, 2019, 10:55

Сонет («Під банею небесного собору...»)

На згадку про подорож до Бефраюнґсгалле, «Зали Визволення»,

у товаристві Лідії та Ігоря Качуровських і Богдана Завідняка (Баварія, 2001)

 

Під банею небесного собору,

На п’єдесталах шани та офір,

Вони стоять, в очах — глибокий мир,

Зімкнувши руки в коло неозоре.

 

Увінчані вінцями світлих зір,

Творіння вічні Майстра світотвору,

Вони немовби дихають — повір, —

Піднісши мармурові крила вгору.

 

І я читаю злотні письмена,

І впізнаю славетні імена,

І назви битв, і переможні дати,

 

Й Тебе я бачу в колі Перемог,

Не образ явлений — лише пролог,

Мов Майстер відійшов різця узяти…

 

12.V.19

 

Травень 12, 2019, 8:23


Сторінка 1 з 4 1 2 3 4 »

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)