АНОНІМНІ АВТОРИ. [Катрени]

* * *

Ах, дрозде, добре між дерев
Тобі, де б ти гніздо не звив;
Відлюднику, що в дзвін не б’є,
Солодким є твій ніжний спів.

VII ст.

* * *

Жовта поспіша бджола —
немала за сонцем путь;
радо обліта весь діл —
учти бджіл у борті ждуть.

* * *
Лютий 8, 2016, 14:49

АНОНІМ. Море

Глянь упрост
на норд-ост:
море — в хльост,
тучне;
гра тюлень,
здоровань,
здулась хлань
бучно.







Лютий 8, 2016, 14:43

Айбертах МАК КОЙССЕ. Індія (З географічної поеми)

Славу мають на весь світ
діамант її й магніт,
перли — до найдальших меж,
золото й карбункул — теж.

Одноріг, що там гуля,
легіт ніжний звідтіля,
сильні й злі слони її,
двічі в році врожаї.

Кін. Х ст.





Лютий 8, 2016, 14:42

АНОНІМ. [Зима]

Заревів
олень — знай,
сніговій,
літу — край.

Сівер дме,
сонця путь —
замала,
хвилі б’ють.

Бурий, вкляк,
всох орляк,
гуси — в крик,
як щорік.

Стужа птиць
підтина,
знай: пора
крижана.
Лютий 8, 2016, 14:41

АНОНІМ. Навкруги — дерева, мов стіна...

Навкруги — дерева, мов стіна,
Дрозд чарує піснею мене,
І над зошитом моїм бринить
З верховіть цвірінькання гучне.

А зозуля в сірому плащі
Повагом кує мені з куща.
Леле! гарно я пишу в гаю, —
Бог мою хай душу захища.

ІХ ст.





Лютий 8, 2016, 14:38

АНОНІМ. Монах та його улюблений кіт

Я і Панґур, кіт мій білий,
Кожен маємо свій фах:
Я в своїм мистецтві вмілий,
Він же тямить у мишах.

Я люблю — сильніш за славу! —
Книг розбори забарні,
Панґур мій — свою забаву,
І не заздрить він мені.

Коли з ним удвох ми в хаті —
Оповідка не нудна! —
Є в нас — без кінця заняття! —
Гра для розуму одна.

В сіті часом заженéмо:
Мишу — він, уживши хист,
Ну а я — складну проблему,
Що затемнювала зміст.
Лютий 8, 2016, 14:38

АНОНІМ. Плач Єви

Єва я, Адамова жона,
Я в дітей своїх украла Небо,
В глумі над Христом — моя вина,
Це мені зійти на хрест би треба.

В царському палаці я жила,
Вибір злий приніс мені опалу,
Рада мене вив’ялила зла,
Руку я свою заплямувала.

Яблуко зірвала я одне,
Що застрягло в мене в горлі, — доти,
Доки вік жіноцтва не мине,
Не позбавитись йому глупоти.

Звідки на землі узявся лід,
Звідки дихання зими студене,
Звідки пекло, звідки стільки бід,
Звідки страх — якщо не через мене?
Лютий 8, 2016, 14:37

АНОНІМ. Вечірня пісня

Патрік співав так:
 
Хай ангели Твої, о Христе, Сине Божий,
Спочинок наш і сон пильнують, мов сторожа.

Навіяти нам сни правдиві їм дозволь,
О Князю Всесвіту, о Таємниць Король!

Нехай ні демони, ні лиха, ні жахіття
Не відженуть наш сон, що налітає миттю.

Хай пильнування в нас освятиться; ні сон,
Ні наша праця хай не знають перепон.

Х ст.

Лютий 8, 2016, 14:37

АНОНІМ. Колюм Кілле — писець

Стомлена письмом моя рука,
В гострому пері немає сили,
Дзьоб його тоненький випуска
Цівку темно-синього чорнила.

Струмінь мудрости святої б’є
Через руку смагло-золотисту,
А перо розбризкує моє
На папір чорнило з гостролисту.

На рівнинах сонцесяйних книг
Це перо маленьке не барилось,
Гаманець спинить його не міг, —
Ось чому моя рука стомилась.

ХІ ст.
Лютий 8, 2016, 14:36

АНОНІМ. Воїнства сідів

Білі в них щити в руках,
Срібні знаки на щитах,
Всі з мечами голубими,
Всі з рогами голосними.

Мудрим строєм бойовим
Перед ватажком своїм
Голубі несуть сулиці —
Кучеряві, блідолиці.

Знищують ворожу рать,
Прагнуть землю сплюндрувать,
В бій крокують величаво —
Бистрі, славні, мстиві лави.

Не дивуйсь на їхню міць:
Всі — царів сини й цариць,
В них на головах красиво
Мають золотаві гриви.
Лютий 8, 2016, 14:35


Сторінка 1 з 2 1 2 »