АНОНІМНІ АВТОРИ. [Катрени]

* * *

 

Ах, дрозде, добре між дерев

Тобі, де б ти гніздо не звив;

Відлюднику, що в дзвін не б’є,

Солодким є твій ніжний спів.

 

VII ст.

 

* * *

 

Жовта поспіша бджола —

немала за сонцем путь;

радо обліта весь діл —

учти бджіл у борті ждуть.

 

* * *

 

Лютий вітер дме вночі,

сиві коси хвиль рвучи;

вікінґів боятись годі,

що спокійні крають води.

 

* * *

 

(З саґи про Діармайта і Ґранію)

 

Дам, аби

бачити його, багато —

світ і всі його скарби,

хай це й марна буде трата.

 

ІХ або Х ст.

 

[Поцілунок]

 

Не з ліщин

цей горіх,

вартий він

вуст моїх.

 

* * *

 

Будь я дівкою — з душею

я б до кожного спудея,

віддалась би вся дебатам, —

прощавайте, мамо з татом!

 

* * *

 

Дзвін, що б’є

звучно вітряної ночі, —

краще слухати його,

аніж дурощі жіночі.

 

ІХ ст.

 

* * *

 

Жінка є — ім’я

я замовчу краще, —

з неї плітка свище,

наче камінь з пращі.

 

* * *

 

Ковалівна —

сріблярева,

лицем біла

та рожева.

 

* * *

 

Не знати,

з ким білявій Етан спати;

але сумніву нема,

що не спатиме сама.

 

* * *

 

Той блажен, хто при стерні

з любою в човні поплине

гордо в далеч океану,

залишивши батьківщину.

 

[Поет]

 

Бог мене не урива,

як віршую я з надхненням, —

осипа мої слова

щедро золотом черленим.

 

* * *

 

Чув, коня

він на вірш не проміня,

плата — вилитий платник:

бик.

 

ІХ ст.

 

[Зодчий]

 

Боже, що мені робити

з цим матеріалом?

Тисяча дощок чи стане

твором досконалим?

 

[Маль Сехналль ІІ]

 

Ввечері на Жовтім Броді —

з перемог його остання,

тридцять днів трудних відтоді

до кінця його скитання.

 

Маль Сехналль ІІ (948–1022) — король середньовічного ірландського королівства Міде і згодом верховний король Ірландії.

 

* * *

 

Дай мені, о Боже, сліз —

змити гріх, що в душу вліз;

лан не родить без дощу,

святість не зрощу без сліз.

 

* * *

 

Світоч світу,

дім свій, хай і тьмою вкритий,

не замкну ні перед ким,

щоб у дім Христа вступити.

 

* * *

 

Прощі в Рим

мало що, крім скрут, дають:

Господа не стрінеш там,

як не рушив з Ним у путь.

 

* * *

 

Воістину, багато див і чудес сотворив Бог для Колума Кілле в Деррі. І, оскільки він вельми возлюбив це місто, Колум промовив:

 

От за що люблю я Деррі:

блиск у лагідній манері

й ангелів силенна сила,

чиї крила — білопері.

 

ХІІ ст.

 

[Св. Колум Кілле про відплиття з Ірландії р. Б. 563]

 

Сіре око

ще з Ірландією поки,

але не спостереже

жон її й мужів уже.

Лютий 8, 2016, 14:49
Кількість переглядів - 35
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук