АНОНІМ. Навкруги — дерева, мов стіна…

Навкруги — дерева, мов стіна,

Дрозд чарує піснею мене,

І над зошитом моїм бринить

З верховіть цвірінькання гучне.

 

А зозуля в сірому плащі

Повагом кує мені з куща.

Леле! гарно я пишу в гаю, —

Бог мою хай душу захища.

 

ІХ ст.

Лютий 8, 2016, 14:38
Кількість переглядів - 19
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук