Стомлена письмом моя рука,
В гострому пері немає сили,
Дзьоб його тоненький випуска
Цівку темно-синього чорнила.
Струмінь мудрости святої б’є
Через руку смагло-золотисту,
А перо розбризкує моє
На папір чорнило з гостролисту.
На рівнинах сонцесяйних книг
Це перо маленьке не барилось,
Гаманець спинить його не міг, —
Ось чому моя рука стомилась.
ХІ ст.
Дані опрацьовуються...