Не розгадала я Твоїх послань…

Не розгадала я Твоїх послань,

Спізнилась на побачення з Тобою,

Сім літ блукала слідом за маною

Й моїм вином була вода з ковбань…

 

А нині древня розгорілась брань

І в кожнім серці – власне поле бою.

І я прозріла. Господи, чи встою?

Прости й суворим докором не рань!

 

Не чуєш… Поміж полум’я і льоду

У ворогів бруківки мечеш град…

Я ж мовчки до підніжжя барикад

 

Свою дрібну поклала несвободу.

Та вірю: як закінчиться війна,

Ми вип’ємо весільного вина!

 

VІ–10.VІІ.2014

Грудень 6, 2015, 14:53
Кількість переглядів - 40
Подобається - 3
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)