ЮЛІУС РЬОНТҐЕН. ЧЕТВЕРИЙ ФОРТЕПІАННИЙ КОНЦЕРТ. Larghetto espressivo

Не кваплячись, спадають на траву,

На листя теплі краплі. Спокій, тиша

В вечірнім парку. Обрій все темніший.

І мариться, що я у ніч пливу.

 

Така нечасто випадає мить:

Розбігся натовп, все навкруг примарне

У дощовій імлі, лише ліхтарне

В калюжах жовте світло мерехтить.

 

Звучить, як крапля падає на лист,

Мелодія чудесна, трохи тьмяна,

Немов на дощовому фортеп’яно

Larghetto грає хмарний піаніст.

 

Нікуди не піду. Не пропущу

Ні ноти. І на лавочці обдертій

Сиджу під кленом, наче на концерті,

Вслухаючись у музику дощу.

 

9-11.08.2018

Квітень 30, 2020, 19:43
Кількість переглядів - 9
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянутися всі вірші автора (за датою)


Переглянутися всі вірші автора (за абеткою)