У СКРИПТОРІЇ

У скрипторії рукопис переписує старанно

Молодий чернець, схилившись над пергаментом старим.

І щодня, у спеку й холод так працює він від рана

Аж до півночі глухої, хоч на пальцях в нього рани,

Хоч в очах його часами чи то мла, а чи то дим.

 

О, непросто пробиватись крізь латини хащі темні,

Крізь неоковирний почерк несумлінного писця,

Та юнак не нарікає на роботу надаремно,

Бо знайшов у ній, неждано, тиху радість потаємну,

Про яку ніхто не знає, бо гріховна радість ця.

 

Хтось поемою кохання вкрив широких маргіналій

Цілину. Й чернець уперто свічкою тривожить тьму.

В час нічний, перо відклавши, він читає далі й далі

І тривожать чисту душу неможливі, небувалі

Почуття, яких ніколи вже не звідати йому.

Травень 6, 2020, 11:04
Кількість переглядів - 13
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

2 коментарі до “У СКРИПТОРІЇ

Напишіть відгук

Переглянутися всі вірші автора (за датою)


Переглянутися всі вірші автора (за абеткою)