Усе те – чари місячної ночі
Іван Франко. «Похорон»
Зійшов на небо місяць золотий
І ліс навколо в сні спокійнім дише.
Спинися і нектар спочинку пий.
Усе навколо огортає тиша,
Лиш ледве чутно в лісі шелест віт,
Що вітер, казку шепчучи, колише.
А серце, вітру теплому в одвіт,
В передчутті щасливому тріпоче.
Так, наче знов тобі сімнадцять літ…
Усе те – чари місячної ночі.
05.12.2015