СЛІПИЙ ЧАКЛУН

Вже кілька літ минуло, як на мене

Згасивши зір, упала мла. Забрав

У мене морок все: берили трав,

Блакить небес і листя лип зелене.

 

Де ти тепер, скажи, моє натхненне

Мистецтво чарів, що я ним палав?

Моє життя – цвілий холодний став,

Порожнє існування нескінченне.

 

Безсилі чари проти сліпоти.

Лиш з пам’яті я можу ще плести

Мереживо закляття таємниче.

 

Де ви, мої труди? Все нанівець!

Живу: напівлюдина-напівмрець.

А смерть не йде, хай як її я кличу.

 

15-17.10.2016

Травень 13, 2020, 17:26
Кількість переглядів - 7
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянутися всі вірші автора (за датою)


Переглянутися всі вірші автора (за абеткою)