Вечір. Вже місяць з-за хмар визира.
Барви небеснії ніжні
Гаснуть на заході. Місту пора
Бачити сни про колишнє.
Сни про квітучі подільські сади,
Про оболонськії луки.
Серце міське знову рветься туди,
Сповнене втоми і муки.
Сни про часи, коли гамір і смог
Не докучали нікому.
А вечорами – лиш небо та Бог
Й дзвони в повітрі тремкому.
Скінчив 08.02.2016
Дані опрацьовуються...