НІЧ

Slowly, silently, now the moon

Walks the night in her silver shoon

Walter de la Mare

Ніч. Над плесом сонних озер

Срібний місяць в небі завмер.

Тихо. Вітер не шелестить

Віттям в’язів чорних. Тепер

Споглядання в спокої мить.

Небеса помережила сіть

Листя ільмових верховіть,

А внизу – в густій мураві,

Наче хтось звелів їм – горіть!

Засвітились свічі живі.

Ти не квапся, мовчки постій

В нòчі цій ясній, чарівній:

Шляхом світлим стане тоді

Для твоїх притаєних мрій

Срібна стежка в чорній воді.