Не кваплячись, над сріблом плес…

Не кваплячись, над сріблом плес

Пливе отара хмар легких.

Ясніє сніжна вовна їх

В глибокій синяві небес.

 

Внизу, на зеленявім тлі,

Задивлений у небосхил,

Сіріє круг з камінних брил

На пагорба пласкім чолі.

 

А там, де він у самоті

Звівсь, мов корона, на горбі,

В трави смарагдовій габі –

Нарцисів квіти золоті.

Березень 17, 2020, 15:56
Кількість переглядів - 24
Подобається - 5
Дані опрацьовуються...

1 коментар до “Не кваплячись, над сріблом плес…

Напишіть відгук