І в мене був такий пароль,
Така недобра вість:
Некоронований король
На ймення “36”,
Що царював би й царював
Напевно й дотепер;
Таж от мудрець констатував:
Король таки помер.
І от мандрівки почались
Незгірш від одисей:
То вправний Бур під землю вліз,
Де жив король отсей,
А потім об’явився він –
Не маг, не музикант,
Простий корейський селянин
По імені Імплант.
Потім явився Формувач,
Абатмент – разом з ним,
А далі от – Коронка, бач!
І свято йде в наш дім.
Тепер уже хороша вість
Доноситься з небес:
Воскрес мій номер 36.
Воістину воскрес.
Дякую, Наталочко! Іскрометна вийшла відповідь! Хай добре мається воскреслий 36-й та його братики!
дуже дякую, Оленочко! Уже мама запропонували: переписати цей вірш і подарувати стоматологам клініки “Дарлін” Дніпровського району.