Миргородські образки

МИРГОРОДСЬКІ ОБРАЗКИ

(2006-2007)

 

  1. Сорочинський ярмарок

 На Сорочинськім ярмарку

Торгує весна.

Посідали жар-птицями сонячні зблиски

На рундуках.

Кульбаби по всьому майдану зеленому

Карбованими гривнями розкидані.

 

Струнка берізка хмарці пропонує:

– Віддам усе золото перших листочків

за дощик рясний,

за зливу живодайну.

 

І ринула злива.

 

Соловейко у бджоли питає:

– Де б купити дружині своїй

бурштинове намисто?

– Запитай у сонця,

як вийде з-за хмар, –

у нього бурштин є.

 

Та злива не вгаває.

І сонце мовчить.

 

Полетів соловей до гніздечка –

Дружину свою від зливи захистити.

Тільки-но крильми її пригорнув –

Аж сонце й вийшло.

І стало гніздо бурштином.

І соловей з солов’їхою в ньому –

Наче в медальйоні.

 

На Сорочинськім ярмарку

Торгує весна.

Он за тим рундучком –

Зілля цілюще.

Навіть духмяніше після дощу.

Травень-купець

Із Квітнем-травознаєм торгується:

– Дай-бо мені, добродію, травенята свої.

Я їх вирощу,

Викохаю,

На сонячнім світлі настою

І людям служити навчу.

Ти ж мої квітенята візьми

Та й на луги відпусти.

Дасть Бог, через рік стрінемося знову.

 

Добра торгівля!

Вдарили по руках.

А квітенята з травенятами

Обереги для нас плетуть.

 

На Сорочинськім ярмарку

Торгує весна.

… А баби-кульбаби все своє золото на насіння витратили!

Сидять, сміються та про вітер мріють.

 

7.05 2006,  Миргород –

18.05.2006, Миколаїв

 

 

  1. Джміль

 Мені наснився джміль.

Він сливи облітав,

Торкаючи струну в веснянім стоголоссі.

А тільки ринув вниз,

до смарагдових трав, –

То враз заплутавсь у моїм волоссі.

І як же вибратись сердешному звідтіль?

… Я косу розплела –

і вивільнився джміль.

 

І раптом – стала я царівною садів…

То арфою бриню, то зелом половію,

Збираю у вірші птахів бентежний спів

І мову слив, неначе рідну, розумію:

Яка симфонія лунає звідусіль!..

Лиш десь із далини вторує басом джміль.

 

2.05.2006

Миргород

 

  1. Пасіка

 У бджіл також держава є своя:

Там свій парламент, і свої закони,

І королева, і її сім’я,

І підданців крилатих міліони.

 

Свої творці Богонатхненних книг,

Служителі мистецтва і науки.

Їм не до чвар, не до двірських інтриг, –

По мед летіти кличуть барвні луки!

 

Нащо війна, коли верба цвіте? –

Немов благословення золоте

На добрий труд, на щастя і на славу,

 

Перед яким відступлять сили злі? –

Робімо й ми свою священну справу –

Відродження квітучої землі!

 

3.05.2006

Миргород

 

  1. Хорол навесні

 І знов – Хорол-ріка… І знов вона – не та!

Не та, що вчора, – в кришталі й алмазах;

З вербових довгих віт вода вінки спліта,

Й валторна вітру виграє у в’язах.

 

Перепливу Хорол – і далі йду убрід,

Поміж дерева, по коліно в сонці,

Туди, де височить прадавній кленів рід,

Немов Весни надійні охоронці.

 

За тим кленком…

мені, коханий мій, з’явись!

Я бачу – йдеш: біжать хвильки так плавко.

І голос рідний твій звучить, як і колись:

«О, де ти? Де ти? Озовися, Мавко!..»

 

4.05.2006

Миргород

 

 

  1. Травнева гроза

 Майовим зіллям – до Києва путь:

За гонами гони.

Та буряні хмари негоду несуть –

З-за Дону, з-за Дону.

Блискавка соколом стрімко паде,

Та далі на Київ гроза не піде:

Розступітеся, хмари, – Ярило гряде! –

Грають черемхові дзвони.

 

Це – моя дужа, нескорена рать,

І нас – легіони.

Це – мої вої, яких не страшать

Грози обертони.

Зводяться вгору мечі золоті,

Ярило сія на черленім щиті.

Розступітеся, хмари, – не зійдем з путі! –

Грають черемхові дзвони!

 

7.05.2006

Миргород

 

Із циклу “Узороччя”

Шов Верхоплут, або ж Кручений Марко

Лічилка

 

Там, де стежку край села

Уквітчав барвінок, –

Їхав Кручений Марко

В Миргород на ринок.

Там, де шлях, немов намітка, –

Залишилась сонця мітка.

Озирнулись

Голка й нитка:

– Що за диво?

Може, квітка? –

Та й пішли собі танком

За барвінком,

за Марком,

За селом,

за стежкою –

барвною

мережкою.

1.12.2007

 

Із циклу “Японська мозаїка”

 

РОСА

 

В жовтім тюльпані

Романтична росинка

Золото знайшла.

 

5.05.2006, Миргород

 

РАНОК

 

Ледь читається

Ієрогліф зелені

В чашці айрану.

 

5.05.2006, Миргород

 

СОНЦЕ

 

На столі небес –

Опішнянським тарелем –

Квітчане сонце.

 

13.09.2007

 


НОВІ МИРГОРОДСЬКІ ОБРАЗКИ

(2019)

 

  1. Лісовий годинник

 Листок чіпляється зубцями за листок,

Похитується маятником гілка.

Годинник лісовий невпинно цок та цок –

То знову жолудь упустила білка.

 

Помалу тіні обертаються на схід,

На місто прохолода йде з Хоролу.

І, мов на всі чотири боки – Світовид, –

Сосна росиста дивиться навколо.

 

8.08.2019

 

  1. Майстри

 Чудесне сяйво груш ранкової пори,

Коли росу із них ти струсиш ненароком, –

Адже працюють то грушевих справ майстри:

Над кожним вигином, над запахом, над соком.

 

В веселках водяних несуться догори

То вальс, то менует – своїм танком коронним, –

Адже працюють то фонтанних справ майстри:

Над кожним струменем, над кольором, над тоном.

 

А глянеш на Хорол у літні вечори –

І в серці Миргород відіб’ється раптово:

Адже працюють то духовних справ майстри –

Над кожним почуттям, над думкою, над словом.

 

9.08.2019

 

  1. Два віршознавчі послання

 Послання перше – Наталії Василівні Костенко

 

А чи хто-небудь прислухавсь,

що дзвони церковні

дзвонять – хореєм?!.

Зачинаючи у повітрі

знайомий із самого малку

ритм,

Увійде благовіст

у кожен наш дім

золотим архієреєм –

Даруватиме пісню душам,

по-дитячому небу відкритим:

 

Дзвін різдвяний,

Дзвін різдвяний,

Гість жаданий –

Первозванний“.

 

 

Послання друге – дівчаткам із поетичного гуртка “Рівнодення”

 

У серпневі ночі зорепадні

Із сузір’я Ліри повтікали

Срібні струни – всі, одна по одній.

Скинули боги її із неба:

От навіщо Ліра нам без струн?..

 

Рама прилетіла до будинку

Одного крутого віршомаза.

Справив він собі свічадо з неї –

І лише тоді знайшов, нарешті,

Критика єдиного свого.

 

А тим часом струни опинились

У поетів на столах письмових.

Не біда, що всім лише по одній:

Але буде в кожного по ноті –

Тихій, несміливій, та своїй.

 

13.08.2019

 

  1. Елегія над Миргородською калюжею

 Дощ капотить над ставком – наче осінь прийшла передчасно за літом.

Гоголь героїв своїх огляда – хто сумує, хто нудиться світом:

Мокне на лаві хвалько Хлестаков – ну, звідки ці краплі непрохані?

Он під вербою Оксана й Вакула – і що їм той дощ, як закохані!

Мокне Пузатий Пацюк – і вареник застиг у польоті над мискою.

З мальви змивається грим, і хмелеві шишки потихеньку поблискують.

Верби стоять, розсипаючи лист по поверхні калюжі.

Лиш не сумують казарки, і лебеді, й крижні, до зливи байдужі:

Краще їм видно, ніж нам, як лишає краплина коронку сріблясту.

Стільки ж корон! – а замало на світі царівен,

щоб кожній – по царству…

 

10-12.08.2019

 

  1. Медовий Спас

Перейшла дорогу бджілка з коромислом,

А на коромислі – повні два відра,

А у відрах – сонце бурштином заблисло.

Нині Спас Медовий – чарівна пора.

 

Перетнули небо стічастії крильця –

Вишивають бджоли гладдю в небесах.

Їм від чорнобривця та до чорнобривця

Зовсім недалеко – тільки крилець змах.

 

Чорнобривцю рідний! Поміж нами – милі,

Але вірю – диво станеться й для нас:

Крильця ще зміцніють, я злечу – й у хвилі

Подарує зустріч нам Медовий Спас.

 

14.08.2019

 

  1. Мінеральна вода

 Це “Миргородська” – та, що “смак життя”,

Як твердила реклама донедавна.

Торуючи свій шлях без вороття,

Вона все вгору прагнула, преславна.

 

У кожнім джерелі – природи бунт:

Так вирватись вони на землю раді,

Що навіть семисотметровий ґрунт

Не став водичці нашій на заваді.

 

А ввечері, як сонце лиш зайшло,

Не можна без зворушення дивиться,

Як наливає воду джерело

У срібний ківш Великій Ведмедиці.

 

16.08.2019

 

  1. Судоку

Принцип судоку – заповнити вільні клітинки ігрового поля 9×9

цифрами від 1 до 9, щоби в кожному рядку, стовпці і малому квадраті 3×3 цифри повторювалися лише по одному разу.

 

 

У лісі, де повільний річки плин,

Коли на захід сонце – лиш півкроку,

Так хороше розгадувать судоку.

Поволі цифри бродять між ялин.

 

Мурах забрався на сторінку збоку, –

Мов хоче підказати, де “один”,

А де “чотири”… Скільки-то годин

Заякорено в тишу цю глибоку!..

 

В клітинний двір, мов через перелаз,

Заходять цифри. На один лиш раз –

У свій рядок, стовпець або квадратик;

 

І ліс – із трав, тварин і ягід-цифр

Так само творить неповторний шифр,

Хоча він зроду і не математик.

 

18.08.2019

 

Далі буде…

Серпень 19, 2019, 15:27
Кількість переглядів - 17
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

1 коментар до “Миргородські образки

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)