Богородичне Древо

       Цю ікону, яка складається
       з 15-ти найбільш шанованих
       образів Богородиці,
       написано на початку ХХІ століття
 
Квітують — образок до образка —
Ці втілені євангельські сказання:
«Достойно єсть», «Почаївська», «Казанська»,
«Смоленська», «Володимирська», «Донська»,
 
«Феодорівська», «Іверська», «Знамення»,
«Чернігівська» і «Тихвинська». Звідтіль —
Ще й «Чаші Невипиваної» хміль,
«Скоропослушниці» квітчастий біль,
«Млекоживительки» благословення,
 
Й моління — «Утамуй печаль мою».
Єрусалимським цвітом перейнята,
Зоріє Богородична кантата,
Що визріла в пшеничному краю,
 
Де кожну брость від лютих вітровіїв
Надійно боронить прадавній Київ!
 
28.08.2015
Серпень 10, 2017, 20:54

Образ Різдва Христового (7 січня)

       Народився Бог на санях
       В лемківськім містечку Дуклі…
       — Б.-І. Антонич
 
В колибі, де лиш ватра догорала,
Свята Родина стала на нічліг.
Заснув Ісус. Ягнятко біля ніг.
Марія мужу до грудей припала…
 
Підступна хвища в комин тихо — шмиг! —
От де Марія Немовля сховала!
І налетіла снігова навала —
Ні, Іродових вояків набіг!
 
Та, Коляди зачувши тони й рими,
Втекли — аж закурилося за ними.
І знов умиті зорі на порі,
 
І над горами вранішня заграва.
Колядок тони тануть угорі…
Та їх і досі береже Свалява.
 
22.12.2014
Серпень 10, 2017, 20:53

Богоматір «Утамуй мої печалі» (7 лютого)

Спустімося на санках із гори!
Хай просміються полозки по схилу,
Вписавши в полотнину сніжно-білу
Блакитні та лілові кольори.
 
Вином гарячим лиця розпашіли
В передчутті казкової пори:
Коли ж карпатські сині вечори
Візьмуть нас під свої зірчасті крила?
 
Це все — Ворохта, де сніги духмяні,
Де височить Говерла у тумані,
Де місяць лютий лютим не назвать —
 
Усі радіють снігу, вітру, далі:
В ці дні свою явила благодать
Ікона «Утамуй мої печалі».
 
25.12.2015
Серпень 10, 2017, 20:52

Богоматір «Благодатне небо» (19 березня)

У лісі, де березам листя сниться,
Заховано під снігом диво з див:
Там, мов на карті Острова скарбів,
Залишила хрещатий слід синиця.
 
Ти руки застудити не боїшся, —
Тож підняла цей пуховий покрив,
А він із рук Твоїх водою сплив —
І квітеня виходить на узлісся.
 
Повившись у блакитні пелюшки,
У пучечку зібрало пелюстки —
Воно Тебе благословити ладне
 
За те, що, не скорившися вітрам,
Уводиш Ти його у диво-храм —
У Небо, первозданно благодатне.
 
9.03.2016
Серпень 10, 2017, 20:52

Богоматір «Нев’янучий цвіт» (16 квітня)

Три лілії під брамою собору. —
Розвилися квітневі паруси
Й відносять серце в далечінь краси,
В євангельську благословенну пору.
 
Довірся світлу, дива попроси —
І йди у храм квітчастого узору,
Де що не цвіт — то устремління вгору,
То іменинний дар на всі часи!
 
Чарівним пензликом тонке стебло
На древо першу рису нанесло, —
І берло процвіта в руці Марії,
 
І на троянді Боже немовля
Благословенням душі нам зціля,
І разом весь хрещений світ радіє.
 
4.11.2013
Серпень 10, 2017, 20:50

Богоматір Жировицька (20 травня)

Затято гналась за Вогнем Вода.
Вогонь не знав, куди йому подітись, —
Вона була сама несамовитість,
Хоча така весняна й молода.
 
От — дерев’яна церква. Тут би вкритись!
Вогонь зо страху сполохи кида,
Немов перо з жар-птичого гнізда, —
«Хай згину сам — нікому не коритись!»
 
І раптом — злива! Нетривалий бій —
І поступивсь Вогонь Воді живій.
Вцілів той храм, і образ там зоріє:
 
Дощем промитий ліс удалині,
І по краях — троянди вогняні, —
І наче у Раю з Дитям Марія.
 
14.01.2015
Серпень 10, 2017, 20:50

Богоматір «Достойно єсть» (24 червня)

Як грав у день народження актор!
Його слова містичну темінь зали
Мов письмена вогненні прорізали,
І… сплівся з них у глибині узор:
 
Півтони… грані… лінії… овали…
То ж мерехтить у сяянні свічок
«Достойно єсть» — хрестильний образок,
Яким його в життя благословляли!
 
І стало на душі так веселково…
І бачив він розгорнутий сувій,
Читав із нього вголос кожне слово,
В дарунок щирий матері своїй:
 
«Достойно єсть назвати ту святою,
Яка відкрила світ переді мною!»
 
Червень–липень 2015 р.
Серпень 10, 2017, 20:49

Богоматір Володимирська (6 липня)

       Шостого липня 2014 року —
       в день Володимирської Божої матері,
       якій традиційно моляться за спасіння
       від війни та єресі, — звільнено Слов’янськ.
 
Не град, не злива, не звізда Полин —
Упала Єресь на терени східні:
«Відкіль, мовляв, у вас недоля й злидні? —
Бо ви не з тих живилися цілин,
 
Бо ви не там шукали гнізда рідні,
Бо милий вам не тої мови плин, —
Всі д’ нашого царя! Лиш він один
І лиш його слова схиляння гідні!» —
 
Здригнувся град великий Володимир —
Знов образ Богоматері повстав,
І промінь світла в український вимір
 
З любов’ю та звитягою послав,
І на весь світ Пречиста возгласила:
«Радій, Слов’янськ! — над Єрессю ти — сила!»
 
9.08.2014
Серпень 10, 2017, 20:48

Богоматір «Дарування розуму» (28 серпня)

Чи купол у хрещатому узорі,
Чи чарівна гора поміж долин,
Чи промінь із незвіданих вершин,
Який пробив пітьму, гойднувши зорі,
 
Чи вилитий з гірського зела дзвін,
Чи світлий голос в ангельському хорі? —
То ж над лісами в барвнім омофорі
Постали Богородиця та Син!
 
І — диво з див — ясна ікона ця
Явилась між смерек і ялівця,
В глухім селі, шляху старого обіч, —
 
І щойно нарожденному Франку
Послала розум, дух і мисль гінку,
Що вічно линуть аж поза Дрогобич.
 
23.08.2013
Серпень 10, 2017, 20:47

Богоматір Донська (1 вересня)

Живе земля понад Дінцем-рікою,
Де зрідка тишу будить плеск весла, —
Сюди справіку благодать несла
Ікона Богоматері Донської.
 
Та в образ цей ударила стріла.
Ікона розкололася надвоє:
Прийшла війна — габою вогневою
Ісуса у Марії відняла!
 
Летять не просто стріли — а ракети!
Лиш чути: «Синку, де ти?» — «Мамо, де ти?» —
Над випаленим простором низин…
 
Мій воїне! Яви свою хоробрість —
Допоможи новий створити образ,
Де знову разом будуть Мати й Син!
 
25.01.2015
Серпень 10, 2017, 20:46


Сторінка 1 з 2 1 2 »

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)