Богоматір «Зглянься на смирення» (29 вересня)

Сріблястий звук витягується в дріт,

Сріблястий дріт сплітає філіграні

На світлому небесному екрані

Над куполами Золотих воріт.

 

Із хмарки — шати Немовляті й Панні,

Із сонця — сяйних німбів дивоцвіт,

Із ластівок — два лики, мов привіт,

А поза всім — осінні далі пряні.

 

І так щораз, як вересень буяє,

В кіоті неба київського сяє

Нерукотворним образом добра

 

Ікона давня — «Зглянься на смирення»,

Даруючи надію та натхнення

Тому, хто вперше взявся до пера.

 

2.01.2015

Серпень 10, 2017, 20:45
Кількість переглядів - 36
Подобається - 6
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)