Спорителька хлібів… Серпневі дні.
Колись самій побачить довелося
Над маревом жовтавого колосся
Цей образ — наяву, мов уві сні.
Мандруючи з Надбужжя до Надросся,
Застигла хмарка в сонячнім вікні, —
На мить явила райдугу мені…
Нерукотворне диво відбулося!
То шила Мати ризу золоту
Змужнілому Ісусові Христу,
А Він, воскреснувши, — в хітоні білім
Вознісся рівно через сорок днів,
А ризу — вінницьким полям лишив,
І з золота її проріс Браїлів.
25-29.06.2013