Чи купол у хрещатому узорі,
Чи чарівна гора поміж долин,
Чи промінь із незвіданих вершин,
Який пробив пітьму, гойднувши зорі,
Чи вилитий з гірського зела дзвін,
Чи світлий голос в ангельському хорі? —
То ж над лісами в барвнім омофорі
Постали Богородиця та Син!
І — диво з див — ясна ікона ця
Явилась між смерек і ялівця,
В глухім селі, шляху старого обіч, —
І щойно нарожденному Франку
Послала розум, дух і мисль гінку,
Що вічно линуть аж поза Дрогобич.
23.08.2013