Богоматір «Благодатне небо» (19 березня)

У лісі, де березам листя сниться,

Заховано під снігом диво з див:

Там, мов на карті Острова скарбів,

Залишила хрещатий слід синиця.

 

Ти руки застудити не боїшся, —

Тож підняла цей пуховий покрив,

А він із рук Твоїх водою сплив —

І квітеня виходить на узлісся.

 

Повившись у блакитні пелюшки,

У пучечку зібрало пелюстки —

Воно Тебе благословити ладне

 

За те, що, не скорившися вітрам,

Уводиш Ти його у диво-храм —

У Небо, первозданно благодатне.

 

9.03.2016

Серпень 10, 2017, 20:52
Кількість переглядів - 35
Подобається - 7
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)