Зо два тижні дощі накрапали…

* * *

Зо два тижні дощі накрапали,

миготіли скісними нитками,

жалкували за листям опалим,

що прослалось під ноги шовками.

 

Наче скупано землю у вохрі –

золотаво стікають години.

Лиш карміном виблискують мокрі

і рельєфні крапки горобини.

 

Тільки яблук розмазані плями

твій розніжений погляд напружать,

тільки день, золотий до нестями,

перекинуто сторч у калюжах,

 

і бентежиться голуб перістий,

на покрівлі вмостившися сірій:

і боїться лишатися в місті,

і не важиться линути в ірій.

 

2002

Листопад 29, 2015, 20:15
Кількість переглядів - 31
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)