* * *
В.Б.
Жадливий липень відпалав і згас,
було надмірним те його палання…
А серпень застережні шле послання
на жовтому папері раз у раз.
На промені у сонця висне день,
і літа залишилося на денці,
і кучугури янтаревих динь
позвозили до міст меткі південці.
Уже надвечір тягнешся по шаль –
на обліку суворім кожен градус…
А Ви далеко живете, на жаль,
і біля Вас – моя далека радість.
Невже й між нами ляже охолода?
Любіть мене, дзвоніть мені, пишіть!..
А жовтий лист, що в руки Вам летить, –
не докір, ні: почесна нагорода.
2012