З ДВОХ НИТОК

Знаєш, як снуються діалоги?

Нитка, друга – й геть перестороги…

Ми сплели цей вечір з двох ниток:

ти і я, основа і уток.

 

Трохи блюзу, і вина, й туману –

ти розкрив мені себе, як рану.

Необачно, розумієш сам.

Хто я є – отрута чи бальзам?..

 

Я підлещена – але не більше…

…Схаменувсь. Нитки уже грубіші.

Злякано-запитливо дивлюсь:

ти – чужий?.. Вино, тумани, блюз…

 

Але що це виплелось між нами?

Стрічка. Невибагливий орнамент.

Напівілюзорний мотузок.

Тільки, знаєш, це ще не зв’язок!

 

Хочеш, розірвем його вмигока?..

…Не дивись так. Ні, я не жорстока.

Схоплюєшся йти – але не йдеш…

Бачиш, я… я зволікаю теж…

 

Спільна таїна – надійна сув’язь.

Може, я до тебе й достосуюсь.

В нас віднині – спільна таїна.

Чирви просять вин, а я – вина.

 

2008

Грудень 15, 2015, 22:31
Кількість переглядів - 7
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)