Знаєш, як снуються діалоги?
Нитка, друга – й геть перестороги…
Ми сплели цей вечір з двох ниток:
ти і я, основа і уток.
Трохи блюзу, і вина, й туману –
ти розкрив мені себе, як рану.
Необачно, розумієш сам.
Хто я є – отрута чи бальзам?..
Я підлещена – але не більше…
…Схаменувсь. Нитки уже грубіші.
Злякано-запитливо дивлюсь:
ти – чужий?.. Вино, тумани, блюз…
Але що це виплелось між нами?
Стрічка. Невибагливий орнамент.
Напівілюзорний мотузок.
Тільки, знаєш, це ще не зв’язок!
Хочеш, розірвем його вмигока?..
…Не дивись так. Ні, я не жорстока.
Схоплюєшся йти – але не йдеш…
Бачиш, я… я зволікаю теж…
Спільна таїна – надійна сув’язь.
Може, я до тебе й достосуюсь.
В нас віднині – спільна таїна.
Чирви просять вин, а я – вина.
2008
Дані опрацьовуються...