Якби мені не каменем, а променем…

* * *

Якби мені не каменем, а променем:

коли вже й падать – байдуже, куди!

Ловитимуть, а не впійма ніхто мене,

хіба люстерком? – так не назавжди.

 

Не каменем, а променем – якби мені!

Незримі й теплі променя сліди.

Ані мети, ні ваготи, ні імені…

а зайде сонце – так не назавжди.

 

2011

Жовтень 21, 2016, 11:50
Кількість переглядів - 23
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)