Я ЙДУ УВ ОСІНЬ…

Я йду ув осінь, а тобі весніє,

І ця різниця ділить нас жорстоко.

Тож на красу твою, що захват сіє,

Дивлюсь, зрікаючись, печальним оком.

 

Та в пущі днів моїх таке ти чудо,

Такий ти рай, що хай згорю до решти –

Для мене навіть креп жалобний буде

Як одсвіт сяйва, що в собі несеш ти.

 

MNIE JESIEŃ CZEKA…

 
Mnie jesień czeka, tobie wiosna wschodzi,

Wszystko nas dzieli, co pory odmienia.

A chociaż czar twój zachwyt we mnie rodzi,

Patrzę na ciebie z żalem wyrzeczenia.

 

Lecz jesteś taką łaską w dni mych głuszy,

Że choć się w sercu swym na popiół zetlę,

Nawet żałoby kir będzie w mej duszy

Wspomnieniem światła zagubionym w świetle.

Жовтень 21, 2016, 14:58
Кількість переглядів - 8
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук