* * *
Я, гнана спрагою, блукала в дикій пущі,
аж тут явився він, лукавий чародій.
Покликав на ім’я і проказав: «Ходім:
колодязь знаю я, і води в нім живлющі».
…О, як манить вода, мов таїна, глибока!
Як вабить полиском гагатового ока!
І мудрість обіця її магічна гра…
Змахнув чаклун плащем крилатим на прощання;
розгублена стою, уся – розчарування:
є спрага, є вода… й ні корби, ні цебра.
2009
Дані опрацьовуються...