* * *
Вже осінь замкнено ключами журавлів.
Десені на її величних ґобеленах
рясніють барвами – в неласці лиш зелена.
Вже осінь замкнено ключами журавлів.
Над банями церков і вістрями шпилів
пливе, гойдаючись, застуджена Селена,
і туга згаслих зір витає, невтоленна,
над банями церков і вістрями шпилів.
А потім буде біг натруджених годин,
і відлікове «нуль», і, врешті-решт, «один»,
і срібна істина нічної сніговиці,
і сині килими грудневих вечорів…
Вже осінь замкнено ключами журавлів –
час поминок, весіль, покори й дефініцій.
2003